Дарія Шевченко
ЛГБТ– це не хвороба, не вирок, а що це?
Вірогідність зустріти гея на вулиці в три разів більша, ніж зустріти рудоволосу людину. Так, перших в Україні 9%, а других – 3 %.
У більш розвинених країнах, наприклад США, ще в 2015 році легалізували одностатеві шлюби. Україна ж продовжує бути гомофобною країною – як у побуті, так і щодо відсутності антидискримінаційного законодавства. Лгбт-спільноти зазнають постійних утисків з боку влади, негативного ставлення в суспільстві та постійної стереотипізації. Сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність не характеризує особистість як погану чи хорошу, а також це не є відхиленням від норми чи збоченням.
У більш розвинених країнах, наприклад США, ще в 2015 році легалізували одностатеві шлюби. Україна ж продовжує бути гомофобною країною – як у побуті, так і щодо відсутності антидискримінаційного законодавства. Лгбт-спільноти зазнають постійних утисків з боку влади, негативного ставлення в суспільстві та постійної стереотипізації. Сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність не характеризує особистість як погану чи хорошу, а також це не є відхиленням від норми чи збоченням.
Статистика за 2016 рік*
Більшість людей, описуючи гендерну ідентичність або сексуальну орієнтацію як хворобу, провокують аудиторію задатися питанням: «А як це можна вилікувати?», або навіть дають рекомендації спеціалістів стосовно такого «лікування». Але...
те, що не є хворобою, лікуванню не піддається.
Сама ЛГБТ-спільнота розширюється і стає все більш інклюзивною та гендерно чутливою. Так, на сьогодні абревіатура спільноти звучить як ЛГБТКІА та включає в себе ще асексуалів, інтерсекс-осіб і людей, які ідентифікують себе як квір.
те, що не є хворобою, лікуванню не піддається.
Сама ЛГБТ-спільнота розширюється і стає все більш інклюзивною та гендерно чутливою. Так, на сьогодні абревіатура спільноти звучить як ЛГБТКІА та включає в себе ще асексуалів, інтерсекс-осіб і людей, які ідентифікують себе як квір.
“
Варто пам'ятати і розрізняти такі поняття:
Сексуальність людини - це сукупність біологічних, психофізичних, душевних та емоційних реакцій, переживань і вчинків людини, пов'язаних із проявом і задоволенням статевого потягу, а сексуальна орієнтація – це стійкий емоційний, романтичний та / або сексуальний потяг до чоловіків, жінок або представників обох статей. Сексуальна орієнтація часто стає приводом для самоідентифікації людини за цією ознакою, а також може бути пов'язана з певним, соціально обумовленим типом поведінки, і за її ознакою люди можуть об'єднуватися у певні спільноти.
Сексуальність людини - це сукупність біологічних, психофізичних, душевних та емоційних реакцій, переживань і вчинків людини, пов'язаних із проявом і задоволенням статевого потягу, а сексуальна орієнтація – це стійкий емоційний, романтичний та / або сексуальний потяг до чоловіків, жінок або представників обох статей. Сексуальна орієнтація часто стає приводом для самоідентифікації людини за цією ознакою, а також може бути пов'язана з певним, соціально обумовленим типом поведінки, і за її ознакою люди можуть об'єднуватися у певні спільноти.
Керівник психологічної служби ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Любов Тарнавська говорить, що гомосексуальність – це перверсія (відхилення) статевого потягу, а ніяк не хвороба. З її слів, відхилення формується під впливом виховання. Психолог виділяє два типи походження цього явища. Перше – це гомосексуальність, яка обумовлена генетично, а друге, гомосексуальність – наслідок неповноцінного виховання. Тобто дитина росте або тільки з татом, або з мамою. Також вона стверджує, що в одностатевих сім'ях дитина більш всього буде такою, як батьки, і апріорі не може бути гетеросексуальною.
Хоча, це твердження вже давно було спростоване.
Хоча, це твердження вже давно було спростоване.
«Статеве дозрівання відбувається у підлітковому віці. І саме в цей період дитина розуміє свою сексуальну ідентичність. Коли вона починає усвідомлювати, що інформація щодо гомосексуальної орієнтації в якомусь сенсі стосується її власних реакцій, і вона не може продовжувати ігнорувати ці збіги, у нього виникають сумніви в правильності сексуального самосприйняття. Перверзія виникає тоді, коли не змінюється модель поведінки матері чи батька, коли дитина не має свободи вибору, а може лише ідентифікувати себе. Дитина має певний приклад поведінки, тоді вона уподібнюється до батьків. Це є набута риса у процесі виховання, і коли воно не відредаговано у підлітковому віці, то гомосексуальні тенденції проявляються далі».
Любов Тарнавська
психолог
Медицина
Гомосексуальність не вважають психічним розладом чи відхиленнями. Сучасна медицина не класифікує її як психічний розлад, адже у 1990 році гомосексуальність як діагноз була вилучена з Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду.
Насправді, гомосексуальність – це питання не моралі, а демократії. Дівчата, які люблять дівчат, хлопці, які люблять хлопців – це не відкриття, це існувало у всі часи та в усіх суспільствах і країнах. Якщо дві людини вирішують бути разом, спільно вести своє життя, допомагати один одному в щасливий та в лихий час, що в цьому поганого? Існує поняття толерантності. І варто зрозуміти, що це не хвороба і гомосексуальність не заразна.
Лесбійка зізнається, що вона не може бути повністю відкритою з людьми у своїх уподобаннях. Говорить, що українське суспільство ще не готове адекватно сприймати ЛГБТ-спільноту.
«Моє усвідомлення орієнтації відбулося вже багато років тому, але ще й досі не можу повністю бути відкритою. Свою дівчину сім'ї представляла як подругу, а в розмовах з колегами не уточнювала стать коханої людини. Хоч ЛГБТ- спільноту за будь-яких умов захищаю і свій погляд на цю тему виражаю, в принципі, мене нічого не стримує вільно говорити про свою сексуальну ідентичність, скоріше, це вже закоренілий, нав'язливий суспільством страх, а часом не бачу сенсу говорити на роботі про своє особисте життя. Боротьбу спільноти за свої права я цілком розумію і підтримую; хочеться, щоб настав той час, коли не потрібно було боятись чи ховатись, щоб такого поняття як «нетрадиційна» орієнтація не існувало, а людина просто кохала людину».
Черкащанка
Осуджувати людей за їх сексуальні вподобання, це, як мінімум, безглуздо. Потрібно змиритися з думкою, що всі ми різні. Як пишуть у професійному кодексі журналіста :«Ніхто не може бути дискримінованим через свою стать, расу, релігію, орієнтацію, національне чи соціальне походження, або політичне переконання».
Гендерна модель
Черкаський журналіст Олександр Рибалка негативно ставиться до гомосексуалів, агрументуючи це тим, що вони є чужими для нашого менталітету.
«Гомосексуальність передбачає домінування однієї особи над іншою, що я не сприймаю. Якщо взяти, наприклад, місця позбавлення волі, там свій авторитет здобувають гомосексуальними зв'язками, підпорядковуючи собі і принижуючи інших, хто нижчий за статусом. Я проти, щоб ЛГБТ-спільноти демонстрували привселюдно свою сексуальну орієнтацію і нав'язували свою ідею. Борячись за свої права, вони тим самим принижують мої. Я не є чистим гомофобом, який готовий бити зранку до вечора кожного «гоміка», якого зустрінеш. Я гомофоб в контексті саме неприйняття їхньої публічності. І у мене присутній певний елемент фізіологічної відрази».
— Олександр Рибалка, Журналіст
— Олександр Рибалка, Журналіст
Олександр Рибалка
| ЛГБТ- рух в Україні набуває розвитку, все більше людей здійснюють камінг-аути, виступають за свої права задля досягнення рівноправ'я з іншими суспільними групами. У різних містах України створюють ЛГБТ ініціативи, як психологічної, так і правової підтримки, а все для того, щоб повноцінно жити в сусіпльстві. Натомість, представники ЛГБТ-спільноти піддаються дискримінації як з боку органів державної влади, так і з боку суспільства загалом. Якщо брати до уваги історично обумовлені консервативні погляди більшості, пов'язані із сексуальною ідентичністю, та виходячи з необхідності дотримання рівних прав для усіх громадян країни, в тому числі для представників гомо/бісексуальної орієнтації, то варто ухвалювати закони на рівні вищих інстанцій щодо їх рівноправності і шукати компромісні варіанти цивілізованого співжиття усіх груп, що складають український соціум задля недопущення дискримінації до жодної з них. |
Довідка:
(джерело:Вікіпедія)
(джерело:Вікіпедія)
ЛГБТ-спільнота (англ. LGBT-community, gay-community) — соціальна сукупність лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ), що об'єднується спільними інтересами, проблемами і цілями. Вона складається з різних груп спілкування, громад, субкультурних течій, гей-кварталів і ЛГБТ-організацій. Сформована ЛГБТ-спільнота заклала основу руху за права людини відносно ЛГБТ-людей.ЛГБТ-спільнота та рух за права людини по відношенню до ЛГБТ-людей мають свою власну символіку. Ці знаки, різні за походженням та сенсом, допомагають ЛГБТ-людям ідентифікувати себе, підвищують впевненість та самооцінку перед загрозою дискримінації та пригнічення від часто вороже налаштованого суспільства. Вони демонструють воз'єднання спільноти, її відкритість, гордість та загальні цінності. ЛГБТ-символи відіграють важливу роль у створенні видимості спільноти, раніше маргіналізованої та непомітної. Найбільш відомі з них — веселковий прапор та Рожевий трикутник.
Нate speech (мова ворожнечі).
джерело:Media Sapiens
джерело:Media Sapiens
* статистику надав благодійний фонд "Гендер Зед"
