Насправді, не мріяла створити свій бар, але не тому, що не хотіла. В університеті не вірила, що це можливо зробити у рамках нашої дійсності. Не вірила, що буду працювати за спеціальністю, а тим паче буду CEO ресторану. Тільки завдяки Колі я відчула впевненість у собі і у своїх силах. Не так легко бути 1 метр 50 на зріст і мати близько 40 осіб у команді.

Я натура творча і не уявляла як це можна застосувати в ресторанному бізнесі. Виявялося місце для творчості є завжди. З самого початку я займалася веденням сторінок у соціальних мережах, фотографіями, постами. Намагалася задати один стиль і слідувати йому. З часом ми почали підключати професіоналів до ведення маркетингу в КІМ. Але навіть не думайте, що я це закинула, ні в якому випадку. Просто стала виділяти на це 50% свого часу. Я продумую елементи декору до свят та завжди беру участь в оформленні залу, страв і тому подібне. Загалом естетика ­– це до мене.

Коли ми відкривалися нам казали, що ми несповні розуму і наші коктейлі і бургери нікому не потрібні в Черкасах, до того ж на Митниці – їх ніхто не буде пити. Ми чітко бачили пусту нішу на ринку і розуміли, що такого підходу як у нас немає. Це стало нашою конкурентною перевагою. Нам здавалося, що ми знаємо алгоритм і ми ризикнули. Дуже хотілося випити шампанського у своєму барі. З впевненістю можу сказати Черкаси – п'ють коктейлі.

Зараз популярністю користуються базові для нашої області смаки: полуниця, малина, алича, обліпиха. Гості тільки починають звикати до мескалю, торфяного віскі та до біттерних дигестивів, але світова класика по-троху пробирається на столи черкасців. Я вважаю, що ми дали поштовх для барної культури і надалі плануємо її розвивати і розвиватися з нею самі.